Третя окрема штурмова бригада розпочала видавничий проєкт сучасних героїчних казок «Котигорошко» для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Проєкт передбачає зображення війни як казкової метафори, в якій впізнаваним буде образ ворога – Росії.
Першою в серії вийшла казка лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець». Головний герой казки – дев’ятилітній Юрко, батько якого пішов на війну, а вслід за ним зібрався на війну і старший брат хлопчика. Перед відправкою на фронт він передає молодшому братові дідового зошита, в якому розписані уроки, як стати характерником. Характерництво передавалося в їхньому роду, але з двох братів тільки в молодшому дід помітив магічні здібності. Вже перші уроки, прочитані в зошиті, відкрили в хлопчика дар чути чужі думки. І він почув, про що думає його вчителька.
У Лип'янці відбувся зворушливий та глибокий мистецький захід, присвячений пам'яті видатного українського поета-шістдесятника Миколи Томенка. Томенко – автор однієї з найзворушливіших поетичних історій про поневолену радянською владою українську жінку – поеми "Із трудової книжки матері".
Захід, проведений на високому рівні завдяки старанням керівництва громади та місцевого управління культури, зібрав поціновувачів українського слова. Кульмінацією стало нагородження переможців щорічної Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Миколи Томенка. Цьогоріч лауреатами стали письменниці Ніна Шаварська, Тетяна Череп-Пероганич (Київ), Галина Гузовська-Корицька (Тернопіль), а також місцевий композитор та рок-виконавець Сергій Сторожев.
Премії вручали голова конкурсної комісії Володимир Поліщук та син поета, відомий український кінорежисер і кіносценарист Тарас Томенко.
“Кажуть, що в біді чужі люди стають своїми”.
Дорога в нікуди… і назад: документалістика, нотатки, поезія, проза, фото / Тетяна Череп-Пероганич, Юрій Пероганич. — Біла Церква: Час Змін Інформ, 2025, — 168 с. + вкл., іл. ISBN 978-617-8136-42-0.
Ця книга не тільки незвична, але й незвичайна, бо війна в ній скоріше відчувається, ніж просто описується. Біда, спричинена війною, просочується у самі глибини єства читальника, у кров і плоть, змушує разом з авторами наново переживати події 2022 року. Це – книга про співпочуття людей в часи, коли раптово руйнується звичне життя, світ стає малозрозумілим і подекуди навіть ворожим. Лаконізм, образність, концентрація почуттів на тлі гостро відчутної правдивості емоцій і Тетяни та Юрія Пероганичів, і хлопчика Богданчика стає фактографічною мозаїкою буднів людей, відірваних від свого дому. Це – правда про війну, яка вражає позірною буденністю і непідробною справжністю. А ще – це тонко переданий внутрішній світ людей, які попри все не втратили віру в милосердя і людяність. “Завжди пам’ятатимемо, як нам господар розпалював п’єц у сусідній кімнаті ранесенько, поки ми спали, ... як полагодив для Богдана велосипед, ... поїздку на галявини з квітучим шафраном... І ще багато всього”.
Всеукраїнський літературний конкурс імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг!»
1.Загальні положення
1.1. Всеукраїнський літературний конкурс «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг!» (далі - Конкурс) заснований Жіночим товариством імені Ольги Басараб та Олени Теліги, Організацією українських націоналістів за підтримки Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Конкурс проводиться щороку. 1.2.Основними завданнями Конкурсу є утвердження в свідомості та почуттях громадян патріотичних цінностей, переконань і поваги до України, її історії та Незалежності. 1.3. Метою Конкурсу є утвердження історичної пам'яті українського народу, його національної свідомості, формування та поширення духовних цінностей і пріоритетів - патріотизму, відданості справі державотворення, вшанування учасників українських національно-визвольних змагань нашого народу ХХ - ХХІ століть, в тому числі героїв московсько-української війни, розв"язаної росією у 2014 році.
Антологія об’єднала під однією обкладинкою казки, оповідання й вірші. Вона покликана виховувати у дітей молодшого шкільного віку повагу до українських традицій, любов до рідного краю, а також поглибити знання малечі про великодні символи та обряди.
Ідея створення такої книжки належить письменниці Інні Ковальчук. Її підтримало й допомогло реалізувати Творче об’єднання дитячих письменників Київської організації НСПУ.
— Ідея виникла завдяки «Затишній маминій казці», яку ми свого часу створювали разом із Марією Морозенко, де також були використані малюнки дітей. Минув час, і настав слушний момент видати нову антологію. Тим більше, що тема Великодня — гідна й цікава. Працювалося легко: дуже талановиті автори, стильове розмаїття! Велика вдячність моїй колезі по перу Лесі Пронь, яка взяла на себе ілюстрації й дуже вдало все організувала. Щасливої дороги книжці у широкий світ! — зазначила Інна Ковальчук.
Із шести музеїв на Чернігівщині планують евакуювати експонати до більш безпечних місць, які віддалені від зони бойових дій.
Про це у коментарі Суспільному розповів заступник директора департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Павло Веселов.
Зокрема, йдеться про наступні музеї:
У Вербну неділю, день життя та оновлення, російська федерація завдала ракетного удару по центру Сум та забрала життя мирних людей. Інформує МКСК.
Внаслідок російської атаки загинула Олена Когут – викладачка Сумського фахового коледжу мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського, артистка солістка-інструменталістка, концертмейстер Сумської обласної філармонії, артистка оркестру Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії імені М. Щепкіна.
Котики вербові! Ніжні та пухнасті…
Личка доторкнулись… Ой, яке то щастя!
Гілкою вербиці вдарю я злегенька,
Щоб були здорові всі мої рідненькі…
Бо не я б’ю,- кажуть,- а свята вербиця!
Скоро вже Великдень! Будем веселиться!
Зовсім недалечко червоне яєчко!
Син Божий воскресне! А все лихо щезне!
Тетяна Строкач
Генеральна директорка Музею історії та ексочільниця Департаменту культури Київської міської державної адміністрації Діана Попова померла після тривалої хвороби.
Про це повідомив на Facebook-сторінці жінки її чоловік Олексій Лушніков.
У Музеї Києва, який вона очолила після початку повномасштабного вторгнення РФ, розповіли, що Діана Попова «гідно приймала виклики цих важких часів». Там додали, що вона «вкладала в Музей усю свою нестримну енергію, залучала підтримку партнерів, надихала та гуртувала команду, прагнула, щоб музейні проєкти були яскравими та памʼятними».